Будьте тактовними

Будьте тактовними

Порада тридцята. Тактовність.
Знати, коли і що слід говорити, а що є табу – важлива навичка, яка здобувається із часом. Поговоримо про кілька тем, які слід зачіпати доволі обережно.
Робота.
Часто мене питають:”Чи подобається тобі робота?”. Воу-воу, ну куди ви так? Окей, співрозмовнику подобається робота, він розповість із захопленням. Але що, як ні? Починається самокопання, екзистенційні пошуки, і за ту мить, що відділяє питання та відповідь, ваш співрозмовник пригадує усе хороше та погане, що пов’язує з поточним місцем роботи. Перед очима майже півжиття пролітає, а все бо ви запиталися, певно, аби щось запитати. Справді цікавить? То підходьте до питання з іншого боку. “Чим конкретно займаєшся?”, “Над яким проектом працюєш?”, і так поступово можна дійти до байок про смішні робочі моменти. Потім ви розкажете свої робочі приколи, всі отримають задоволення від спілкування, а співрозмовник лишиться з гарним настроєм.

Особисте життя.
Вам справді цікаво, коли знайома збирається одружуватися, або чому новий знайомий не має дівчини? Якщо так – не питайте у перші ж години знайомства. На 99% впевнені, що ви ще не в таких довірливих відносинах, коли це можна спокійно обговорити на людях.  Не варто й прямо починати розмову про вагітність із вагітною дівчиною.

Пам’ятайте, що всі люди максимально різні, як і їхня реакція на ті чи інші слова. Будьте обережними з особистими питаннями, намагайтеся підходити до цих тем непрямо, і якщо співрозмовник не виходить на них – не зачіпайте.

 

Пам’ятайте, що існує величезна кількість запитань, які не є доречними у світських бесідах, адже вони можуть бути інтимними та вимагають певної довіри.
lawandevents

Коментарі закрито.